Кафедра міжнародних економічних відносин
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ БІЗНЕСУ, ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ СУМДУ

КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ

Експерти опитали підприємців, щоб зрозуміти їх готовність до впровадження практик безбар’єрності.

Малий та середній бізнес (МСБ) відіграє ключову роль в економіці України, становлячи 99% від загальної кількості підприємств. Впровадження представниками МСБ практик інклюзивності та безбар’єрності певною мірою відображає ставлення суспільства до цього питання.

Статистичні дані

Практики інклюзивності та безбар’єрності – це створення рівних можливостей для всіх людей, незалежно від їхніх фізичних, соціальних чи інших особливостей. Вони включають усунення фізичних, інформаційних та соціальних бар’єрів.

Інклюзивність означає відкритість до різноманіття, подолання стереотипів і забезпечення комфортного середовища для всіх. Безбар’єрність передбачає доступність освіти, працевлаштування, послуг та простору для кожного.

Команда OLX провела опитування, у якому взяли участь 1 584 компанії, серед яких 54% – ФОПи, 14% – юридичні особи, 37% – не визначилися (“складно відповісти”).

Дослідивши відповіді, ми побачили, що показник кількості працівників у компанії не впливає на рішення щодо впровадження практик, а роки існування – впливає.

Дослідження показало, що бізнеси з досвідом понад пʼять років частіше впроваджують практики інклюзивності та безбар’єрності. Тимчасом компанії, що працюють на ринку один-три роки, більше схильні до планування таких практик.

Детальніше за посиланням: https://epravda.com.ua/biznes/chi-gotovi-biznesi-stvoryuvati-inklyuzivne-roboche-seredovishche-804522/

Ухвалений ВРУ в першому читанні законопроєкт про ветеранське підприємництво, визначає принципи держпідтримки ветеранського бізнесу та створює сприятливі умови для його розвитку. Суб’єктами ветеранського підприємництва визнаються ФОП, ветерани та члени їхніх сімей, а також ЮО з часткою ветеранів не менше 60%. Держпідтримка включатиме фінансову допомогу, консультації, гранти та компенсації за кредитами.

Законопроєкт визначає поняття «ветеранське підприємництво», принципи державної політики у цій сфері, встановлює види та форми держпідтримки ветеранського бізнесу. І що не менш важливо – створює сприятливі умови для започаткування та розвитку ветеранського підприємництва, підвищення його конкурентоспроможності.

Детальніше за посиланням: https://7eminar.ua/news/1758-vr-priinyala-u-persomu-citanni-zakonoprojekt-pro-veteranske-pidprijemnictvo?page=119

Ще 2021 року Міністерство у справах ветеранів України розпочало роботу з підготовки Стратегії розвитку ветеранського бізнесу до 2030 року (https://mva.gov.ua/ua/npa/proyekt-strategiyi-rozvitku-pidpriyemnickih-iniciativ-veteraniv-vijni). Успішний ветеран-підприємець, який активно розвиває власну справу, свою громаду та державу – так розробники визначили ціль, яка мала б бути досягнута у результаті реалізації цієї Стратегії.

Підтримка ветеранського бізнесу розглядається органами влади також як один із інструментів реалізації Стратегії переходу від військової служби до цивільного життя, що розробляється Міністерством у справах ветеранів України (https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3646726-laputina-nazvala-osnovne-zavdanna-strategii-perehodu-vid-vijskovoi-sluzbi-do-civilnogo-zitta.html).

Залучення ветеранів до бізнесу є світовою практикою. Зокрема, до фермерства, що розглядається як ефективний спосіб допомогти ветеранам реабілітуватися та інтегруватися в цивільне життя (https://dauntlessvf.org/our-vision-how-can-we-get-veterans-into-farming/).

Щоб залучити ветеранів до підприємництва, надати допомогу суб’єктам ветеранського підприємництва, треба правильно зрозуміти ветеранське середовище, оцінити готовність ветеранів до підприємницької діяльності.

Ветеранське підприємництво є предметом дослідження й у країнах Європи (https://www.ceeol.com/search/article-detail?id=59236), особливо в тих, де військові конфлікти проходили нещодавно, наприклад, у Хорватії (https://www.semanticscholar.org/paper/War-veteran-entrepreneurship%3A-Veterans%27-in-Croatia-Pe%C5%A1orda-Gregov/1c04a5a6df8d45ed371c29fa56261b96fe3d8d8e).

Глибинних досліджень що були б сфокусовані на вивченні проблем ветеранського підприємництва, зокрема, сільськогосподарського підприємництва в Україні, поки що виявити не вдалося. Водночас, ця тема зустрічається у низці досліджень, що пов’язанні з вивченням загального ветеранського середовища, серед яких варто виокремити такі документи:

Є одна, але дуже значна, особливість більшості існуючих досліджень ветеранського підприємництва в Україні: вони концентруються виключно на описі існуючої ситуації. Висновки чи рекомендації щодо того, як , якими мають бути дії суспільства у цій сфері – поза їх межами.

Зарубіжні дослідники виокремлюють головні перешкоди, з якими стикаються ветерани у своєму прагненні розпочати бізнес (https://ivmf.syracuse.edu/wp-content/uploads/2017/11/OperationVetrepreneurshipBRIDGING-THE-GAP_Motivations-Challenges-and-Successes-of-Veteran-EntrepreneursINTERIM.pdf):

  • прогалин у знаннях/відсутність наставників;
  • проблемами фінансування,/доступ до капіталу;
  • мережі обмежені або відсутні.

Детальніше за посиланням: https://shiroksel.otg.dp.gov.ua/novini/veteranske-pidpryiemnytstvo-problemy-ta-mozhlyvi-rishennia

Верховна Рада України схвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт «Про ветеранське підприємництво», спрямований на створення сприятливих умов для започаткування та розвитку ветеранського підприємництва, підвищення його конкурентоспроможності, розв’язання проблем реінтеграції ветеранів та ветеранок війни в цивільне життя та сприяння сталому розвитку України в цілому.

Ветеранське підприємництво — самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність або незалежна професійна діяльність, що здійснюється суб’єктами ветеранського підприємництва з метою досягнення економічних і соціальних результатів, у тому числі одержання прибутку.

Суб’єктами ветеранського підприємництва є:

  • ветеран війни, зареєстрований як фізична особа-підприємець;
  • ветеран війни, який провадить незалежну професійну діяльність у значенні, наведеному в Податковому кодексі України, і якого взято на податковий облік як самозайняту особу;
  • юридична особа приватного права незалежно від організаційно-правової форми, зареєстрована на території України, в якій ветеран війни самостійно та/або з іншими ветеранами війни є кінцевим бенефіціарним власником (володіють щонайменше 100% статутного капіталу або всі члени — ветерани та ветеранки).

Основні напрями державної політики:

  • впровадження стимулюючих механізмів;
  • залучення ветеранських підприємств до державних і регіональних закупівель через зарезервовані контракти (до 5% бюджету);
  • надання підтримки у формі кредитів, компенсацій відсотків, державних гарантій, фінансової допомоги (поворотної та безповоротної);
  • надання права оренди державного та комунального майна без аукціону;
  • організація навчання ветеранів та демобілізованих осіб для започаткування бізнесу;
  • спрощення дозвільних процедур і нагляду;
  • стимулювання впровадження інновацій і новітніх технологій;
  • сприяння виходу продукції на зовнішні ринки;
  • залучення міжнародних фінансових організацій до реалізації інвестпроєктів;
  • надання пріоритету у розвитку на нових ринках;
  • моніторинг ефективності заходів підтримки з урахуванням економічної ситуації;
  • створення умов для роботи в індустріальних парках і технопарках.

Очікується, що реалізація закону дасть змогу:

  • забезпечити соціальну підтримку ветеранів війни з боку держави;
  • розробити та реалізувати ефективний механізм наповнення державного бюджету коштом нових податкових надходжень та створення робочих місць;
  • підвищити рівень інвестиційної привабливості держави;
  • посилити економічну безпеку країни та консолідувати суспільство.

Ознайомитися з деталями проєкту закону можна за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/43186

24 листопада 2025 року у Києві відбулася Національна HR-конференція – фінальний захід всеукраїнського Проєкту «Посилення HR для кращої зайнятості: вдосконалення кадрових практик для інклюзивного працевлаштування кваліфікованої робочої сили» (HR boost For Better Employment). У межах межах мультидонорської ініціативи Skills4Recovery, подія об’єднала понад 100 учасників – HR-фахівців середніх та великих виробничих (будівництво, сільське господарство, транспорт) і сервісних (логістика, послуги) компаній, представників Міністерства економіки, МОН, Державної служби зайнятості, міжнародних партнерів, регіональних радників, освітніх інституцій та громадських організацій.

Конференція стала підсумком інтенсивної роботи Команди Проєкту протягом 2025 року, а також платформою для обговорення рішень, що допомагають бізнесу адаптуватися до умов війни, зберігати людський капітал та формувати інклюзивні кадрові практики.

Конференція стала майданчиком партнерства заради розвитку людського капіталу та об’єднала учасників навколо ключових викликів ринку праці в умовах відновлення. Представники донорів та органів державної влади у своїх промовах наголосили на тому, що саме люди та професійні спільноти є основою стійкої економіки, а співпраця держави, бізнесу й освітнього сектору визначає темп післявоєнних трансформацій.

Більш детальна інформація за посиланням: https://www.prostir.ua/?news=natsionalna-hr-konferentsiya-2025-inklyuzyvnyj-rynok-pratsi-suchasni-hr-praktyky-zarady-vidnovlennya-ukrajiny

Конфедерація роботодавців України створює консультативну систему бізнесу зі сприяння зайнятості людей з інвалідністю.

Система включає практичні посібники: з працевлаштування людей з інвалідністю, з розробки політики створення умов для найму людей з інвалідністю та інтеграції таких працівників в колективах, а також послугу з розробки політики інклюзії на робочому місці. 4 та 7 липня відбувся пілотний тренінг щодо розробки та впровадження внутрішньої політики компанії щодо інтеграції осіб з інвалідністю у якому взяли участь фахівці мережі мультимаркетів «Аврора», Кернел, Укрзалізниці, КиївСтар, Епіцентр, МТП «Південний», Чернігівавтосервіс та інш.

Зовсім скоро послуга з розробки політики інклюзії буде доступна для членів Конфедерації роботодавців України, учасників національної мережі «Разом» та інших підприємств.

«Керівники та HR-фахівці підприємств під час тренінгу отримали практичні поради щодо створення інклюзивного середовища на підприємстві та дізнались більше про державну підтримку роботодавців при працевлаштуванні осіб з інвалідністю та відповідальність за порушення відповідного законодавства. Окрема увага приділяється бар’єрам, викликам, стереотипам та упередженням, з якими зіштовхуються роботодавці під час працевлаштування осіб з інвалідністю та створення інклюзивного середовища», – відзначила Оксана Медведська.

Вона відзначила, що розуміння питання найму людей з інвалідністю трансформувалось із забезпечення соціальної справедливості та рівності прав до розумної стратегічної інвестиції, яка приносить відчутні економічні та конкурентні переваги будь-якому підприємству. Україна переходить від моделі допомоги до моделі інвестицій в таланти.

Під час тренінгу детально розглядаються механізми державної підтримки роботодавців під час адаптації робочих місць для людей з інвалідністю, найбільш поширені практики підготовки колективу до нових працівників, які мають інвалідністю, детальні рекомендації про створення єдиної політики і її впровадження.

Тренінг розроблено Конфедерацією роботодавців України в рамках проєкту «Створення консультативної системи щодо інтеграції осіб з інвалідністю на робочі місця», який реалізується за підтримки Проєкту Міжнародної організації праці за фінансування Уряду Бельгії «Підтримка МОП України: запобігання трудової експлуатації та торгівлі людьми, підтримка розвитку підприємництва та інституційна підтримка соціальних партнерів» та Проєкту Міжнародної організації праці «Сприяння інклюзивному та сталому відновленню в Україні через соціальний діалог».

Конфедерація роботодавців України на HR-конференції представила перший в Україні навчальний курс з розробки внутрішньої політики для адаптації працівників, які мають інвалідність. Курс орієнтований на керівників підприємств та HR-фахівців. Про можливості платформи «Разом» розповіла Олена Степаненко, експерт Конфедерації роботодавців України під час бізнес-кави, яку організувала Премія HR-бренд. Захід об’єднав HR-директорів та CEO провідних компаній.

Про європейський досвід інклюзії більше за посиланням: https://employers.org.ua/news/id2737

З метою належного визнання внеску Захисників і Захисниць України у забезпечення незалежності та територіальної цілісності держави, а також створення умов для їх повної інтеграції у цивільне життя є необхідність формування системної державної політики у сфері підтримки ветеранів війни.

У цій Концепції терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Державна політика у сфері підтримки ветеранів війни має бути орієнтована на досягнення довгострокових результатів і передбачати узгоджені дії центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також партнерство з громадянським суспільством і бізнесом. Зазначена політика повинна ґрунтуватися на даних соціологічних, експертних, наукових та інших досліджень, включати механізми оцінки результативності та забезпечувати гнучкість у реагуванні на нові виклики.

Ветерани війни є суб’єктами права на отримання державної підтримки, що включає заходи з відновлення здоров’я, соціальної адаптації, доступу до освіти, перекваліфікації та створення гідних умов праці. Така підтримка має базуватися на принципі рівності можливостей і передбачати адресність, інклюзивність та врахування специфічних потреб різних категорій ветеранів війни, зокрема жінок та осіб з інвалідністю.

Водночас державна політика повинна забезпечувати не лише символічне визнання ветеранів війни, а й практичну реалізацію їх прав і гарантій, спрямованих на посилення соціальної інтеграції, досягнення економічної незалежності та відновлення людського капіталу в цілому. При цьому вона має виконувати й стратегічну функцію – створювати умови для імплементації набутого бойового досвіду у цивільному житті, сприяти розвитку підприємництва та формуванню активної громадянської позиції ветеранів, що зміцнюватиме національну безпеку та сприятиме сталому розвитку держави.

Результати досліджень Українського ветеранського фонду свідчать про наявність суттєвих перешкод у сфері працевлаштування ветеранів війни, які негативно впливають на їх економічну незалежність і можливість повернення до повноцінного цивільного життя. Так, понад 57 відсотків ветеранів війни стикаються з труднощами під час працевлаштування після звільнення з військової служби. Основними причинами є відсутність адаптаційного періоду, невизнання військового досвіду як релевантного для цивільних професій, низький рівень готовності роботодавців до інтеграції ветеранів війни у трудові колективи та обмежена кількість програм професійної перекваліфікації. Ще близько 30 відсотків опитаних узагалі не можуть знайти роботу, навіть попри підвищений попит на кадри у більшості галузей економіки.

Розрив між наявним попитом і фактичним рівнем працевлаштування вказує на недостатню ефективність існуючих інструментів державної політики, що призводить до втрати для національного ринку праці значної частини підготовленого і мотивованого людського капіталу.

Проблема посилюється відсутністю системного підходу до професійної інтеграції ветеранів війни на різних рівнях. За результатами досліджень 39 відсотків ветеранів війни відзначають відсутність адаптаційних механізмів на робочому місці, понад 27 відсотків – недостатній рівень підтримки в колективі, а понад 21 відсоток – обмежені можливості для здобуття нової професії. Зазначені чинники призводять до соціально-економічних ризиків – втрати робочого часу, низької продуктивності праці та підвищеної ймовірності міграції та маргіналізації ветеранів війни, які не змогли адаптуватися до нових умов.

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання шляхом розроблення і виконання Програми.

Міжнародний досвід підтверджує, що важливим фактором вирішення зазначених проблем є не лише наявність вакансій, а й здатність системи адаптуватися до потреб ветеранів – визнавати трансферні навички, розробляти механізми повернення з військової служби до цивільного життя, забезпечувати перекладення компетенцій, здобутих ветеранами війни на військовій службі, у цивільні професії. За відсутності такого підходу навіть за наявності достатньої кількості вакансій складно забезпечити ветеранів війни гідною роботою.

В умовах воєнного стану та після його припинення чи скасування саме ветерани війни становитимуть одну з найчисельніших та водночас наймотивованіших категорій працездатного населення. Їх досвід, дисципліна, вміння працювати у стресових ситуаціях і готовність до прийняття рішень є цінним ресурсом для економічного зростання. Відсутність ефективних рішень у сфері зайнятості призводить не лише до негативних наслідків для самих ветеранів війни, а й до зниження конкурентоспроможності держави, послаблення її людського капіталу, оборонного потенціалу та спроможності до відбудови.

Міжнародний досвід підтверджує, що саме ветерани війни здатні виступати ключовим фактором розвитку національної економіки, лідерства в громадах та інноваційної економіки. Наприклад, у США майже 9 відсотків усіх підприємців є ветеранами війни, а їх компанії створюють понад 5,5 мільйона робочих місць. Для України такий потенціал є не менш значущим, оскільки використання досвіду ветеранів війни у сфері економіки й управління безпосередньо впливатиме на конкурентоспроможність держави та її здатність забезпечити власну обороноздатність у довгостроковій перспективі.

Забезпечення належного медичного і психологічного відновлення ветеранів війни, організація системи здобуття нових або вдосконалення набутих знань і навичок, підвищення їх конкурентоспроможності на ринку праці, а також соціальна інтеграція на засадах рівності та інклюзії є ключовими завданнями державної політики у зазначеній сфері.

Виконання таких завдань має комплексний характер, воно починається з реабілітації та професійної перепідготовки і завершується формуванням адаптованого та інклюзивного робочого середовища, здатного враховувати потреби ветеранів війни і забезпечити їм можливості для довгострокової реалізації.

Більше за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1163-2025-%D1%80#Text

Повернення з війни — це не кінець служби, а початок нового етапу. В Україні вже понад 1,2 млн ветеранів, чинних військових та звільнених зі служби, і їхня адаптація вимагає комплексної підтримки: реабілітації, роботи, бізнес-можливостей. Як суспільство допомагає захисникам повернутися до мирного життя?

Ветерани отримують соціальну, професійну та психологічну підтримку, що допомагає їм адаптуватися до мирного життя. Над вирішенням цих питань працюють держава, місцеві громади та громадянське суспільство. Останні, щоб краще координувати свою роботу, об’єдналися у громадську спілку «Коаліція ветеранських просторів» — 26 організацій, які працюють на місцях.

Це ветеранські простори, що надаюсь послуги та підтримку як ветеранам та ветеранкам, так і їхнім родинам. І на базі ветеранських просторів зараз працюють фахівці із супроводу ветеранів. Вони оцінюють потреби кожного і кожної, хто повертається з війни та забезпечують доступ до ресурсів аби цю потребу задовольнити. Йдеться про відновлення здоров’я, реабілітацію, а також про соціально-економічну реінтеграцію: освіта, бізнес тощо.

«Відповідно до реєстру Мінветеранів, наразі є інформація понад про понад 1,2 млн ветеранів та ветеранок в Україні. Щодо даних про кількість ветеранів, які служать в Силах оборони, то така інформація є лише у військових», — зазначила Оксана Коляда.

Фахівці супроводу мають спланувати процес: від відновлення здоров’я до реалізації в економічній сфері.

«Супровід ветерана та ветеранки — пожиттєва історія. Тому що людина закриває першочергові потреби за півроку-рік. Але далі знову можуть виникати потреби у відновленні здоров’я, або продовження навчання чи підвищення кваліфікації. Тому фахівці супроводу будуть тримати зв’язок на постійній основі», — наголосила Оксана Коляда.

Більше корисної інформації за посиланням: https://armyinform.com.ua/2025/02/19/v-ukrayini-ponad-12-mln-veteraniv-gromadyanske-suspilstvo-dopomagaye-derzhavi-v-yih-adaptacziyi-ta-praczevlashtuvanni-oksana-kolyada/

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 29 жовтня 2025 року № 1402.

Постановою внесено комплексні зміни до урядових актів, спрямованих на посилення підтримки ветеранів війни, демобілізованих військовослужбовців та членів їхніх сімей.

Метою рішення є створення системних інструментів для інтеграції ветеранів у ринок праці, підвищення їхньої економічної спроможності, підтримка у здобутті нової професії, започаткуванні бізнесу та забезпечення супроводу під час працевлаштування.

Ключові зміни

Залучення до суспільно корисних робіт

Ветерани та особи, звільнені з військової служби, отримують можливість залучення до суспільно корисних робіт на добровільній основі.

Для ветеранів передбачено підвищений рівень оплати — у розмірі двох мінімальних зарплат.

Освітні та перекваліфікаційні можливості

Особи, які протягом останніх двох років проходили професійну адаптацію, зокрема ветерани та члени сімей загиблих Захисників України, отримають право на ваучери для навчання.

Уточнено порядок професійної адаптації для уникнення дублювання програм.

Грантова підтримка

Внесено обмеження щодо повторного отримання фінансової підтримки — гранти не можуть бути надані особам, які вже отримували аналогічну допомогу за рахунок коштів Українського ветеранського фонду.

Узгоджено механізми поєднання грантів із державною підтримкою бізнесу за іншими програмами.

Заохочення роботодавців

На період воєнного стану роботодавцям, які працевлаштовують ветеранів за направленням служби зайнятості, компенсується 100% витрат на оплату праці — до 1,5 мінімальної зарплати.

Посилання: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-deiakykh-postanov-kabinetu-ministriv-ukrainy-shchodo-proaktyvnoi-t291025

У грудні 2025 року проведений навчально-науковий вебінар «Інклюзивне підприємництво:  Європейський досвід»  в рамках проєкту за напрямом Жан Моне (Модуль) 101176585 – IVERES4U – ERASMUS-JMO-2024-HEI-TCH-RSCH «Інклюзивне та ветеранське підприємництво: післявоєнне відновлення України на основі європейських цінностей солідарної економіки» програми ЄС Еразмус+.  В онлайн-зустрічі прийняли участь виконавці проєкту та студенти 3-4 курсів спеціальності «Міжнародні економічні відносини». У рамках навчально-наукового вебінару розглядалися питання визначення стратегічних пріоритетів та особливостей для інклюзивних підприємців та ветеранів – підприємців; усвідомлення необхідності формування ефективних правових та інституційних, організаційних, інформаційних, ресурсних та мотиваційних механізмів для розвитку та просування інклюзивних та ветеранських ініціатив, що забезпечують реалізацію Європейського стовпа соціальних прав.