КУРС ЛЕКЦІЙ В РАМКАХ ПРОЕКТУ ЖАНА МОНЄ
RPBA – ERASMUS-JMO-2023-HEI-TCH-RSCH
“АРХІТЕКТОНІКА НАУКОВО-ВИРОБНИЧИХ ТА БІЗНЕС-ПАРТНЕРСТВ: ЄВРОПЕЙСЬКІ ПРАКТИКИ”
З 20.05.2024 по 30.06.2024 року був проведений курс лекцій в рамках проекту Жана Моне спрямований на розповсюдження результатів досліджень у сфері найкращих європейських практик створення колаборацій та кластерних об’єднань; сприяння становленню та розвитку регіональних академічних підрозділів для поширення європейського досвіду.
В рамках курсу були розглянуті наступні блоки: «Державно-приватне партнерство (ДПП) та різні форми наукових та бізнес об’єднань».
Актуальність розгляду та вивчення даної теми полягає у тому, що повоєнна відбудова України може стати наймасштабнішим проєктом реконструкції на рівні країни з часів післявоєнної Європи 40-50-х років минулого століття. Проєкти ДПП та інших форм об’єднань можуть знайти свою важливу нішу в цьому процесі.
Проте, щоб успішно реалізувати їх в Україні, все ще необхідно зробити ключові кроки, зокрема:
- розробити довгострокові стратегії розвитку основних сфер економіки, які дозволять потенційним інвесторам планувати та прогнозувати перспективи інвестицій;
- розбудувати стале законодавство, яке забезпечить прогнозований та прозорий процес державно-приватного партнерства на всіх його етапах розвитку;
- розбудувати інституційну архітектуру підтримки, моніторингу та відстеження ефективності проєктів ДПП та інших форм наукових та бізнес об’єднань;
- запровадити прозорий і зручний механізм оскарження дій державного партнера, зокрема конкурсні комісії на етапі присудження контракту ДПП;
- розвивати спроможності та трансформувати практичний досвід державних європейських партнерів.
Даний блок спрямований на вивчення аспектів та передумов для розбудови ефективної системи ДПП та інших форм наукових та бізнес об’єднань в Україні з урахуванням успішного досвіду європейських країн, зокрема, вирішення комплексу проблем, які традиційно негативно впливають на залучення інвестицій (проведення судової реформи, яка має стати підґрунтям довіри та запорукою передбачуваності українського правосуддя; реалізація механізмів захисту інтересів інвесторів, зокрема щодо зловживань із боку посадових осіб; забезпечення прогнозованості національного законодавства; покращання протидії корупційним проявам тощо).
«Науково-технічне співробітництво»
В даному блоці розглянуто науково-технологічне співробітництво в країнах ЄС, яке спрямоване на підвищення інноваційного потенціалу, розширення наукових досліджень та створення нових технологій. Таке співробітництво забезпечує обмін знаннями та досвідом між країнами-членами, сприяє інтеграції наукових і технологічних досягнень у різних галузях. Основними напрямками науково-технологічного співробітництва є проведення спільних дослідницьких проектів, розвиток наукових мереж, обмін студентами та науковцями, а також підтримка інноваційних підприємств. ЄС активно підтримує науково-технологічне співробітництво через різні програми фінансування, такі як Horizon 2020 та Horizon Europe, які надають фінансову підтримку для реалізації інноваційних проектів. Важливими перевагами такого співробітництва є підвищення конкурентоспроможності європейських наукових установ і підприємств, створення нових робочих місць, а також вирішення глобальних викликів, таких як зміна клімату, охорона здоров’я та енергетична безпека. Крім того, науково-технологічне співробітництво сприяє розвитку освіти, науки і технологій, що є ключовими факторами для сталого розвитку країн ЄС.
Розглянуто найбільш відомі науково-дослідницькі організації Західної Європи: Об’єднаний дослідницький центр, Європейська південна обсерваторія, Товариство ім. Фраунгофера, Співтовариство ім. Гельмгольца та інші. Описано сутність проєктів, які вони реалізують, зокрема, такі, що спрямовані на створення мереж та кластерів для сприяння новим технологіям. Однією з головних переваг таких центрів є їх здатність об’єднувати ресурси та знання різних країн-членів ЄС, що сприяє більш ефективному вирішенню складних наукових задач. Також науково-дослідницькі центри активно співпрацюють з промисловістю та бізнесом, сприяючи комерціалізації наукових розробок та їх впровадженню в реальний сектор економіки.
«Аналіз ринку діджиталізації в країнах ЄС та світі»
В даному блоці було розглянуті основні індекси рівня діджиталізації в країнах світу та ЄС. Наводиться загальний рейтинг країн як поточного стану так і темпів розвитку рівня цифровізації. Аналіз дозволив розбити всі країни на чотири основні групи за рівнем діджиталізації. По кожній групі робиться висновок для підвищення рівня діджиталізації. Розглянуто шляхи цифровізації в країнах ЄС та основна стратегія розвитку цього напрямку. Робиться аналіз впливу рівня цифровізації на економіку в країнах ЄС. Розглянуті основні проблеми та перспективи подальшого розвитку цифрових інновацій в країнах ЄС.
Лекції були проведені для студентів Сумського державного університету. Результатом проведених лекцій було включення освітніх компонентів, розроблених у ході реалізації проекту RPBAs, до навчальних планів підготовки бакалаврів і магістрів спеціальності «Міжнародні економічні відносини».