Експерти опитали підприємців, щоб зрозуміти їх готовність до впровадження практик безбар’єрності.
Малий та середній бізнес (МСБ) відіграє ключову роль в економіці України, становлячи 99% від загальної кількості підприємств. Впровадження представниками МСБ практик інклюзивності та безбар’єрності певною мірою відображає ставлення суспільства до цього питання.
Статистичні дані
Практики інклюзивності та безбар’єрності – це створення рівних можливостей для всіх людей, незалежно від їхніх фізичних, соціальних чи інших особливостей. Вони включають усунення фізичних, інформаційних та соціальних бар’єрів.
Інклюзивність означає відкритість до різноманіття, подолання стереотипів і забезпечення комфортного середовища для всіх. Безбар’єрність передбачає доступність освіти, працевлаштування, послуг та простору для кожного.
Команда OLX провела опитування, у якому взяли участь 1 584 компанії, серед яких 54% – ФОПи, 14% – юридичні особи, 37% – не визначилися (“складно відповісти”).
Дослідивши відповіді, ми побачили, що показник кількості працівників у компанії не впливає на рішення щодо впровадження практик, а роки існування – впливає.
Дослідження показало, що бізнеси з досвідом понад пʼять років частіше впроваджують практики інклюзивності та безбар’єрності. Тимчасом компанії, що працюють на ринку один-три роки, більше схильні до планування таких практик.
Детальніше за посиланням: https://epravda.com.ua/biznes/chi-gotovi-biznesi-stvoryuvati-inklyuzivne-roboche-seredovishche-804522/
Ухвалений ВРУ в першому читанні законопроєкт про ветеранське підприємництво, визначає принципи держпідтримки ветеранського бізнесу та створює сприятливі умови для його розвитку. Суб’єктами ветеранського підприємництва визнаються ФОП, ветерани та члени їхніх сімей, а також ЮО з часткою ветеранів не менше 60%. Держпідтримка включатиме фінансову допомогу, консультації, гранти та компенсації за кредитами.
Законопроєкт визначає поняття «ветеранське підприємництво», принципи державної політики у цій сфері, встановлює види та форми держпідтримки ветеранського бізнесу. І що не менш важливо – створює сприятливі умови для започаткування та розвитку ветеранського підприємництва, підвищення його конкурентоспроможності.
Детальніше за посиланням: https://7eminar.ua/news/1758-vr-priinyala-u-persomu-citanni-zakonoprojekt-pro-veteranske-pidprijemnictvo?page=119
Ще 2021 року Міністерство у справах ветеранів України розпочало роботу з підготовки Стратегії розвитку ветеранського бізнесу до 2030 року (https://mva.gov.ua/ua/npa/proyekt-strategiyi-rozvitku-pidpriyemnickih-iniciativ-veteraniv-vijni). Успішний ветеран-підприємець, який активно розвиває власну справу, свою громаду та державу – так розробники визначили ціль, яка мала б бути досягнута у результаті реалізації цієї Стратегії.
Підтримка ветеранського бізнесу розглядається органами влади також як один із інструментів реалізації Стратегії переходу від військової служби до цивільного життя, що розробляється Міністерством у справах ветеранів України (https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3646726-laputina-nazvala-osnovne-zavdanna-strategii-perehodu-vid-vijskovoi-sluzbi-do-civilnogo-zitta.html).
Залучення ветеранів до бізнесу є світовою практикою. Зокрема, до фермерства, що розглядається як ефективний спосіб допомогти ветеранам реабілітуватися та інтегруватися в цивільне життя (https://dauntlessvf.org/our-vision-how-can-we-get-veterans-into-farming/).
Щоб залучити ветеранів до підприємництва, надати допомогу суб’єктам ветеранського підприємництва, треба правильно зрозуміти ветеранське середовище, оцінити готовність ветеранів до підприємницької діяльності.
Ветеранське підприємництво є предметом дослідження й у країнах Європи (https://www.ceeol.com/search/article-detail?id=59236), особливо в тих, де військові конфлікти проходили нещодавно, наприклад, у Хорватії (https://www.semanticscholar.org/paper/War-veteran-entrepreneurship%3A-Veterans%27-in-Croatia-Pe%C5%A1orda-Gregov/1c04a5a6df8d45ed371c29fa56261b96fe3d8d8e).
Глибинних досліджень що були б сфокусовані на вивченні проблем ветеранського підприємництва, зокрема, сільськогосподарського підприємництва в Україні, поки що виявити не вдалося. Водночас, ця тема зустрічається у низці досліджень, що пов’язанні з вивченням загального ветеранського середовища, серед яких варто виокремити такі документи:
- Життя після конфлікту: опитування щодо соціально-демографічних та соціально-економічних характеристик ветеранів конфлікту на сході України та їхніх сімей (https://ukraine.iom.int/uk/resources/zhyttya-pislya-konfliktu-opytuvannya-shchodo-sotsialno-demohrafichnykh-ta-sotsialno-ekonomichnykh-kharakterystyk-veteraniv-konfliktu-na-skhodi-ukrayiny-ta-yikhnikh-simey-sichen-202).
- Результати дослідження «Реінтеграція ветеранів» щодо поточних умов працевлаштування (https://www.irex.org/sites/default/files/Veterans%E2%80%99%20Current%20Employment%20Conditions%20%E2%80%93%20Ukrainian.pdf).
- Портрет ветерана російсько-української війни 2014 – 2022 рр. (https://veteranfund.com.ua/opportunity/portret_veterana/).
- Роль ветеранської спільноти у розбудові демократичного суспільства (http://fes.kiev.ua/n/cms/fileadmin/upload2/FES_VETERAN_M_final.pdf).
Є одна, але дуже значна, особливість більшості існуючих досліджень ветеранського підприємництва в Україні: вони концентруються виключно на описі існуючої ситуації. Висновки чи рекомендації щодо того, як , якими мають бути дії суспільства у цій сфері – поза їх межами.
Зарубіжні дослідники виокремлюють головні перешкоди, з якими стикаються ветерани у своєму прагненні розпочати бізнес (https://ivmf.syracuse.edu/wp-content/uploads/2017/11/OperationVetrepreneurshipBRIDGING-THE-GAP_Motivations-Challenges-and-Successes-of-Veteran-EntrepreneursINTERIM.pdf):
- прогалин у знаннях/відсутність наставників;
- проблемами фінансування,/доступ до капіталу;
- мережі обмежені або відсутні.
Детальніше за посиланням: https://shiroksel.otg.dp.gov.ua/novini/veteranske-pidpryiemnytstvo-problemy-ta-mozhlyvi-rishennia