У цьому дописі я зупинюсь на особі Опри Вінфрі, а також на її публікації “What I Know for Sure” (Що я знаю точно). Книга була опублікована в 2014 році видавництвом MacMillan. Також доступна польська версія, виданау 2015 році видавництвом «Галактика».
Авторка пройшла довгий шлях у своєму житті від народження в бідній сільській сім’ї до статусу найбагатшої американки, яка пройшла від нуля до успіху (eng. self-made). Приватна власність Вінфрі оцінюється у 2,6 мільярда американських доларів. Її головним досягненням було шоу «Опра Вінфрі» протягом 25 років (1996-2011), яке вважається денним ток-шоу з найбільшими переглядами в історії телебачення. Початки програми були скромними. Вона хотіла запросити до першого ефіру Дона Джонсона з “Miami Vice”, котрий, незважаючи на сильний тиск, відмовився виступати (йому навіть запропонували шампанське Дон Периньон). Тож Вінфрі зосередилася на житті звичайних людей і назвала першу програму “Як вибрати ідеального партнера?” Теми про повсякденне життя та проблеми пересічних американців принесли їй славу та любов Америки.
Сила змін
Опра багато згадує у книзі про важливість зміни свого життя. Вважає, що діяльність, спрямована на трансформацію нашого життя та зміни, часто зустрічається з неприйняттям навколишнього середовища, а також із відсутністю прийняття певних рішень. Особливо важко дівчатам, яких, на її думку, вчать не проявляти інтелектуальної переваги, а адаптуватися до свого оточення. Однак будь-який досвід недооцінки нашої інтелектуальної власності є великою помилкою, і не можна допускати цього. Вона наводить приклад такого рішення в книзі. Коли Опра покинула місцеве ток-шоу, щоб поїхати у великий Чикаго, усі (включаючи її начальника) намагалися її зупинити, зазначаючи що вчиняє “професійне самогубство”. Навіть негативний досвід, розставання з хлопецем або звільнення з роботи, можуть виявитися позитивними, адже завдяки цим подіям ми розпочинаємо нову пригоду. Для неї найважливіший елемент свободи – «робити щодня те, що самі обираємо».
Сила дарування та подяки
Дитинство Вінфрі було дуже важким. Окрім бідності, її зґвалтували у віці 9 років, а сексуальні домагання повторювались до 14 років. Єдину дитину вона народила у віці 14 років, яка померла того ж року.
Для Опри важлива духовність. Вона не приділяє багато уваги грошам, їй важливіше те, що вона робить саме те, що любить, і може допомогти іншим людям. У своїй програмі вона намагається не зображати нікого у негативному світлі, а радше показувати позитивні сторони запрошених гостей у ток-шоу. Протягом багатьох років вона була єдиною афро-американкою, що потрапила до числа 50 найбільших благодійників Сполучених Штатів Америки за версією Business Week. Не випадково у своїй книзі вона багато пише про подяку за кожен день життя, силу дрібник задоволень (наприклад, звичайна прогулянка або ж просто нічого не робити) та важливість допомагати і поважати інших. Однак вважає, що ми не зобов’язані допомагати всім і скрізь. Ми самі повинні вирішити, коли і кому ми допоможемо. Ми маємо відчути, що дана справа є для нас важливою. Вінфрі пожертвувала понад 400 мільйонів доларів на освітні проекти (включаючи програми для дівчат в Африці та ПАР). Вона створила Мережу Ангелів Опри, що передала неурядовим організаціям понад 80 мільйонів доларів. Також відома своїм антивоєнним ставленням і не підтримувала, незважаючи на прохання уряду, війну, яку Сполучені Штати Америки вели в Іраку.
Рекомендую короткий фільм із “Шоу Опри Вінфрі”, який також є одним з найвідоміших моментів в історії її програми. Того дня ретельно підібрана аудиторія бідних американських жінок отримала несподіванку. Кожна людина на трибунах отримала новенького Понтіака.
Афро-американська підтримка
Опра також активно працює в афро-американській спільноті США. Вона неодноразово згадувала несправедливість та нерівне економічне та соціальне становище темношкірої громади країни. Навіть коли вона народилася в найбіднішому американському штаті Міссісіпі, за її словами, зловісні закони Джима Кроу все ще існували на півдні. Ці закони, що застосовувалися в основному в конфедеративних штатах (кожен штат мав різні), посилили расову сегрегацію і заважали афроамериканцям, наприклад, сидіти в одних і тих же місцях в автобусі, користуватися та торкатися спільних підручників і навіть у деяких місцях одружуватись. Рабство, з подальшим існуванням багатьох наступних регламентів, таких як “Закони Джима Кроу”, призвели до того, що в 2016 році середньостатистичний достаток афро-американської сім’ї середнього класу становив близько 13000 доларів США, в той час як білошкірої сім’ї близько 150 000 доларів.[1] Вінфрі зробила понад 100 епізодів свого шоу про расизм у США. Епізод із Форсайт, штат Джорджія, де місцева громада забороняла темношкірим жити понад 75 років, увійшов в історію. Варто зазначити, що, незважаючи на складні теми, Опра завжди професійна і дозволяє будь-якій стороні висловити свою думку без перешкоджань чи агресії.
У 2012 році вона пожертвувала 12 мільйонів доларів у Смітоніанський національний музей історії та культури Афро-Америки. Вона також підтримує рух Black Lives Matter, який на даний час запроваджує соціально-економічні зміни в США в безпрецедентними масштабами.
Підсумок
Опра Вінфрі увійшла на завжди в історію бізнесу США. Університет Іллінойсу навіть створив предмет “Історія 298: Опра Вінфрі, магнат”. Бізнес-курс показує, як Опра будувала медіа-імперію, що включає її ток-шоу (яке стало її власністю), видавництва, веб-сайти, телеканали та фан-базу. Хоча Опра більше не веде своє шоу, але досі залишається активною, і мабуть, ми почуємо про неї ще не раз.
[1] Heather Long, Andrew Van Dam, „The black-white economic divide is as wide as it was in 1968”, 4.06.2020, Washington Post, link: https://www.washingtonpost.com.
Войцех Хенрік ДУРАНОВСКІ. Опра Вінфрі – “Від бідності до потужного медіа-магнату мінливої Америки”
У цьому дописі я зупинюсь на особі Опри Вінфрі, а також на її публікації “What I Know for Sure” (Що я знаю точно). Книга була опублікована в 2014 році видавництвом MacMillan. Також доступна польська версія, виданау 2015 році видавництвом «Галактика».
Авторка пройшла довгий шлях у своєму житті від народження в бідній сільській сім’ї до статусу найбагатшої американки, яка пройшла від нуля до успіху (eng. self-made). Приватна власність Вінфрі оцінюється у 2,6 мільярда американських доларів. Її головним досягненням було шоу «Опра Вінфрі» протягом 25 років (1996-2011), яке вважається денним ток-шоу з найбільшими переглядами в історії телебачення. Початки програми були скромними. Вона хотіла запросити до першого ефіру Дона Джонсона з “Miami Vice”, котрий, незважаючи на сильний тиск, відмовився виступати (йому навіть запропонували шампанське Дон Периньон). Тож Вінфрі зосередилася на житті звичайних людей і назвала першу програму “Як вибрати ідеального партнера?” Теми про повсякденне життя та проблеми пересічних американців принесли їй славу та любов Америки.
Сила змін
Опра багато згадує у книзі про важливість зміни свого життя. Вважає, що діяльність, спрямована на трансформацію нашого життя та зміни, часто зустрічається з неприйняттям навколишнього середовища, а також із відсутністю прийняття певних рішень. Особливо важко дівчатам, яких, на її думку, вчать не проявляти інтелектуальної переваги, а адаптуватися до свого оточення. Однак будь-який досвід недооцінки нашої інтелектуальної власності є великою помилкою, і не можна допускати цього. Вона наводить приклад такого рішення в книзі. Коли Опра покинула місцеве ток-шоу, щоб поїхати у великий Чикаго, усі (включаючи її начальника) намагалися її зупинити, зазначаючи що вчиняє “професійне самогубство”. Навіть негативний досвід, розставання з хлопецем або звільнення з роботи, можуть виявитися позитивними, адже завдяки цим подіям ми розпочинаємо нову пригоду. Для неї найважливіший елемент свободи – «робити щодня те, що самі обираємо».
Сила дарування та подяки
Дитинство Вінфрі було дуже важким. Окрім бідності, її зґвалтували у віці 9 років, а сексуальні домагання повторювались до 14 років. Єдину дитину вона народила у віці 14 років, яка померла того ж року.
Для Опри важлива духовність. Вона не приділяє багато уваги грошам, їй важливіше те, що вона робить саме те, що любить, і може допомогти іншим людям. У своїй програмі вона намагається не зображати нікого у негативному світлі, а радше показувати позитивні сторони запрошених гостей у ток-шоу. Протягом багатьох років вона була єдиною афро-американкою, що потрапила до числа 50 найбільших благодійників Сполучених Штатів Америки за версією Business Week. Не випадково у своїй книзі вона багато пише про подяку за кожен день життя, силу дрібник задоволень (наприклад, звичайна прогулянка або ж просто нічого не робити) та важливість допомагати і поважати інших. Однак вважає, що ми не зобов’язані допомагати всім і скрізь. Ми самі повинні вирішити, коли і кому ми допоможемо. Ми маємо відчути, що дана справа є для нас важливою. Вінфрі пожертвувала понад 400 мільйонів доларів на освітні проекти (включаючи програми для дівчат в Африці та ПАР). Вона створила Мережу Ангелів Опри, що передала неурядовим організаціям понад 80 мільйонів доларів. Також відома своїм антивоєнним ставленням і не підтримувала, незважаючи на прохання уряду, війну, яку Сполучені Штати Америки вели в Іраку.
Рекомендую короткий фільм із “Шоу Опри Вінфрі”, який також є одним з найвідоміших моментів в історії її програми. Того дня ретельно підібрана аудиторія бідних американських жінок отримала несподіванку. Кожна людина на трибунах отримала новенького Понтіака.
Афро-американська підтримка
Опра також активно працює в афро-американській спільноті США. Вона неодноразово згадувала несправедливість та нерівне економічне та соціальне становище темношкірої громади країни. Навіть коли вона народилася в найбіднішому американському штаті Міссісіпі, за її словами, зловісні закони Джима Кроу все ще існували на півдні. Ці закони, що застосовувалися в основному в конфедеративних штатах (кожен штат мав різні), посилили расову сегрегацію і заважали афроамериканцям, наприклад, сидіти в одних і тих же місцях в автобусі, користуватися та торкатися спільних підручників і навіть у деяких місцях одружуватись. Рабство, з подальшим існуванням багатьох наступних регламентів, таких як “Закони Джима Кроу”, призвели до того, що в 2016 році середньостатистичний достаток афро-американської сім’ї середнього класу становив близько 13000 доларів США, в той час як білошкірої сім’ї близько 150 000 доларів.[1] Вінфрі зробила понад 100 епізодів свого шоу про расизм у США. Епізод із Форсайт, штат Джорджія, де місцева громада забороняла темношкірим жити понад 75 років, увійшов в історію. Варто зазначити, що, незважаючи на складні теми, Опра завжди професійна і дозволяє будь-якій стороні висловити свою думку без перешкоджань чи агресії.
У 2012 році вона пожертвувала 12 мільйонів доларів у Смітоніанський національний музей історії та культури Афро-Америки. Вона також підтримує рух Black Lives Matter, який на даний час запроваджує соціально-економічні зміни в США в безпрецедентними масштабами.
Підсумок
Опра Вінфрі увійшла на завжди в історію бізнесу США. Університет Іллінойсу навіть створив предмет “Історія 298: Опра Вінфрі, магнат”. Бізнес-курс показує, як Опра будувала медіа-імперію, що включає її ток-шоу (яке стало її власністю), видавництва, веб-сайти, телеканали та фан-базу. Хоча Опра більше не веде своє шоу, але досі залишається активною, і мабуть, ми почуємо про неї ще не раз.
[1] Heather Long, Andrew Van Dam, „The black-white economic divide is as wide as it was in 1968”, 4.06.2020, Washington Post, link: https://www.washingtonpost.com.
Підготовлено для http://duranowski.com/uk/