Войцех Хенрік ДУРАНОВСКІ. Томаш Бата – провидець і творець міжнародної корпорації Bata з Чехословаччини
«Сьогодні ця нація поховала свого героя. Кожен народ має свого героя певних часів. Це міг бути король, воєначальник, актор, спортсмен, але він був швець».[1]
Цього разу я хотів би представити образ одного з найвидатніших підприємців в історії Східної Європи. Під час похорону в 1932 р. майже вся Чехословаччина застигла беручи участь у цій церемонії чи слухаючи радіорепортаж.
Томаш Бата (1876-1932)був бізнес-провидцем з провінційного Зліна, який швидко створив взуттєву корпорацію. На момент його трагічної смерті вона мала свої відділення у 29 країнах. На даний час продажі компанії здійснюються майже по всьому світу. Для сьогоднішньої публікації я базувався на книзі Ентоні Чекота (Entrepreneur Extraordinary: Biography of Tomas Bata) “Надзвичайний підприємець: Біографія Томаша Бата”, опублікована Фондом Томаса Бата.
“Ціна-диктатор” та продажі як пріоритет
На початку своєї кар’єри Бата ледь не збанкрутував, намагаючись продати взуття на віденському ринку. Попиту не було, а фінансові втрати та ризик банкрутства супроводжували його тривалий час. Відтоді основна політика Бати полягала в тому, щоб не виробляти товари, які важко було б продати. “Ціна-диктатор“- так Томаш Бата звик говорити про діяльність своєї компанії і завжди давав розпорядження знижувати ціни. Хоча він вважав, що ціна є найважливішою, якість також повинна бути високою. Наприклад, коли відділ витрат представляв ціну нового товару, оцінивши його у 99 крон, вірогідним було те, що врешті-решт бос знизиться ціну до 39 крон. Легендарною була ситуація, коли під час кризи 1922 року Бата знизив ціни на продукти на 50 відсотків і оголосив про це у всіх чехословацьких газетах. Це було геніальне рішення яке стало можливим за рахунок скорочення зарплати працівників на 40% за їхньою згодою, що було досягнуто завдяки надзвичайно хорошим відносинам правління компанії з працівниками. Про-ціновий підхід в ті часи був рідкісним. Більшість компанії додавали 100 відсотків націнки на продукти, тоді як у Баті вона була в кілька разів менша.
Бата підкорює світ
Сьогодні, незалежно від того, знаходимось ми в Канаді, Бангладеші чи Кенії – ми можемо знайти магазини Bata скрізь. Світовим розвитком компанії з самого початку була ідея Томаша Бата, який у своїх виступах зазначив, що його мета це глобальний ринок. Рідко можна зустріти компанії зі Східної Європи, які успішно завоювали світ, не тільки будуючи свої торгівельні магазини, але також фабрики по всьому світу: в країнах котрі розвиваються (наприклад, Бразилія та Індія) а також на Заході (США, Великобританія та Франція). Бата будував не лише фабрики, а й всю інфраструктуру навколо них. До Другої світової війни компанія мала завод у Польщі, в т.ч. в Хелмку та Радомі, а також Сілезька Взуттєва Компанія OTA в Отметуві (тоді Німеччина). На початку 1930-х Томаш Бата подорожував світом у пошуках нових ринків збуту – один день в Марокко, один в Персії, наступний в Індії, США та Індонезії. Майже 100 років тому це була справді глобальна компанія, а було це надзвичайно рідкісним явищем. Навіть сьогодні такого широкого масштабу операцій не досягають компанії, що прибувають зі Східної Європи. За прикладом міста та фабрики Бата була побудована в 1932 році інфраструктура у місті Іст-Тілбері у Великобританії.[2] На той час у компанії вже був флот літаків, що давав можливість швидкого переміщення по всьому світу. На жаль, одного літнього дня, 12 липня 1932 року о 6:01 через кілька секунд після старту Томаш Бата загинув зі своїм пілотом у авіаційній катастрофі, спричиненій поганими погодними умовами. Це був його черговий звичайний робочий день, коли він летів до Швейцарії для підписання нових контрактів.
Унікальна житлова інфраструктура для працівників
Бата відзначався просоціальним підходом та підтримкою працівників. Однією з його найважливіших інвестицій було будівництво 800 будинків для 3200 молодих сімей працівників у Зліні. Щотижнева оренда квартири для сім’ї становила від 2 до 3 годин роботи (що сьогодні неможливо уявити, наприклад, коли в Лондоні чи Дубліні орендна плата часто досягає 60-70% зарплати). Окрім квартир, компанія надала кінотеатри, театри, парки та спортивну інфраструктуру. У Зліні досі ви можете помилуватися цією унікальною інфраструктурою. Компанія також проводила подібну діяльність, будуючи компанії за кордоном.
Система фінансової освіти та розподілу прибутку з працівниками
Томаш Бата також був зацікавлений у фінансовій освіті працівників незважаючи на те, що він закінчив лише 4 класи початкової школи, як і його кумир Томас Едісон, який мав за собою лише кілька місяців освіти. Фінансова незалежність працівників була для нього особливо важливою, оскільки він вважав, що тоді вони не будуть “рабами капіталу, а капітал буде служити їм”[3]. Ось чому Бата запровадив унікальну для тих часів систему розподілу прибутку, завдяки якій працівник окрім зарплати отримував ще й бонус, внесений для нього на рахунок компанії. Це рішення означало, що кожен працівник компанії у віці 24 років міг мати значні активи в розмірі 100 000 чеських крон, які можна було негайної виплати. Система розподілу прибутку працювала так, що працівник майже щодня отримував додаткову інформацію про прибуток, що ще більше заохочувало підприємство працювати. Це була запозичена американська модель розподілу прибутку серед працівників. Цікаво, що Бата був противником подарунків для працівників, наприклад, на Різдво та інші свята (такий підхід застосовувався у Польщі), оскільки він вважав, що такі бонуси не мають сенсу з точки зору мотивації працівників.
Підсумок
Томаш Бата показав, що компанія зі Східної Європи може завоювати ринки цілого світу. Він був бізнес провидцем, для якого працівники мали велике значення. Він багато інвестував не лише в інфраструктуру для них, а й у програми фінансової освіти чи програми розподілу прибутку. Оскільки він залишив багато публікацій, ми повернемося до цього персонажа та його великих наступників із родини Бата у цьому блозі.
[1] Anthony Cekota, Entrepreneur Extraordinary: Biography of Tomas Bata, The Thomas Bata Foundation, Zlin 2018, с. 271.
[2] Більше інформації а також фотографії міста: Tim Burrows, „The town that Bata built: a modernist marvel on the marshes of Essex”; https://www.theguardian.com
[3] Anthony Cekota, Entrepreneur Extraordinary: Biography of Tomas Bata, The Thomas Bata Foundation, Zlin 2018, с. 149.
Інформація підготовлена для http://duranowski.com/uk/
Войцех Хенрік ДУРАНОВСКІ. Томаш Бата – провидець і творець міжнародної корпорації Bata з Чехословаччини
«Сьогодні ця нація поховала свого героя. Кожен народ має свого героя певних часів. Це міг бути король, воєначальник, актор, спортсмен, але він був швець».[1]
Цього разу я хотів би представити образ одного з найвидатніших підприємців в історії Східної Європи. Під час похорону в 1932 р. майже вся Чехословаччина застигла беручи участь у цій церемонії чи слухаючи радіорепортаж.
Томаш Бата (1876-1932) був бізнес-провидцем з провінційного Зліна, який швидко створив взуттєву корпорацію. На момент його трагічної смерті вона мала свої відділення у 29 країнах. На даний час продажі компанії здійснюються майже по всьому світу. Для сьогоднішньої публікації я базувався на книзі Ентоні Чекота (Entrepreneur Extraordinary: Biography of Tomas Bata) “Надзвичайний підприємець: Біографія Томаша Бата”, опублікована Фондом Томаса Бата.
“Ціна-диктатор” та продажі як пріоритет
На початку своєї кар’єри Бата ледь не збанкрутував, намагаючись продати взуття на віденському ринку. Попиту не було, а фінансові втрати та ризик банкрутства супроводжували його тривалий час. Відтоді основна політика Бати полягала в тому, щоб не виробляти товари, які важко було б продати. “Ціна-диктатор“- так Томаш Бата звик говорити про діяльність своєї компанії і завжди давав розпорядження знижувати ціни. Хоча він вважав, що ціна є найважливішою, якість також повинна бути високою. Наприклад, коли відділ витрат представляв ціну нового товару, оцінивши його у 99 крон, вірогідним було те, що врешті-решт бос знизиться ціну до 39 крон. Легендарною була ситуація, коли під час кризи 1922 року Бата знизив ціни на продукти на 50 відсотків і оголосив про це у всіх чехословацьких газетах. Це було геніальне рішення яке стало можливим за рахунок скорочення зарплати працівників на 40% за їхньою згодою, що було досягнуто завдяки надзвичайно хорошим відносинам правління компанії з працівниками. Про-ціновий підхід в ті часи був рідкісним. Більшість компанії додавали 100 відсотків націнки на продукти, тоді як у Баті вона була в кілька разів менша.
Бата підкорює світ
Сьогодні, незалежно від того, знаходимось ми в Канаді, Бангладеші чи Кенії – ми можемо знайти магазини Bata скрізь. Світовим розвитком компанії з самого початку була ідея Томаша Бата, який у своїх виступах зазначив, що його мета це глобальний ринок. Рідко можна зустріти компанії зі Східної Європи, які успішно завоювали світ, не тільки будуючи свої торгівельні магазини, але також фабрики по всьому світу: в країнах котрі розвиваються (наприклад, Бразилія та Індія) а також на Заході (США, Великобританія та Франція). Бата будував не лише фабрики, а й всю інфраструктуру навколо них. До Другої світової війни компанія мала завод у Польщі, в т.ч. в Хелмку та Радомі, а також Сілезька Взуттєва Компанія OTA в Отметуві (тоді Німеччина). На початку 1930-х Томаш Бата подорожував світом у пошуках нових ринків збуту – один день в Марокко, один в Персії, наступний в Індії, США та Індонезії. Майже 100 років тому це була справді глобальна компанія, а було це надзвичайно рідкісним явищем. Навіть сьогодні такого широкого масштабу операцій не досягають компанії, що прибувають зі Східної Європи. За прикладом міста та фабрики Бата була побудована в 1932 році інфраструктура у місті Іст-Тілбері у Великобританії.[2] На той час у компанії вже був флот літаків, що давав можливість швидкого переміщення по всьому світу. На жаль, одного літнього дня, 12 липня 1932 року о 6:01 через кілька секунд після старту Томаш Бата загинув зі своїм пілотом у авіаційній катастрофі, спричиненій поганими погодними умовами. Це був його черговий звичайний робочий день, коли він летів до Швейцарії для підписання нових контрактів.
Унікальна житлова інфраструктура для працівників
Бата відзначався просоціальним підходом та підтримкою працівників. Однією з його найважливіших інвестицій було будівництво 800 будинків для 3200 молодих сімей працівників у Зліні. Щотижнева оренда квартири для сім’ї становила від 2 до 3 годин роботи (що сьогодні неможливо уявити, наприклад, коли в Лондоні чи Дубліні орендна плата часто досягає 60-70% зарплати). Окрім квартир, компанія надала кінотеатри, театри, парки та спортивну інфраструктуру. У Зліні досі ви можете помилуватися цією унікальною інфраструктурою. Компанія також проводила подібну діяльність, будуючи компанії за кордоном.
Система фінансової освіти та розподілу прибутку з працівниками
Томаш Бата також був зацікавлений у фінансовій освіті працівників незважаючи на те, що він закінчив лише 4 класи початкової школи, як і його кумир Томас Едісон, який мав за собою лише кілька місяців освіти. Фінансова незалежність працівників була для нього особливо важливою, оскільки він вважав, що тоді вони не будуть “рабами капіталу, а капітал буде служити їм”[3]. Ось чому Бата запровадив унікальну для тих часів систему розподілу прибутку, завдяки якій працівник окрім зарплати отримував ще й бонус, внесений для нього на рахунок компанії. Це рішення означало, що кожен працівник компанії у віці 24 років міг мати значні активи в розмірі 100 000 чеських крон, які можна було негайної виплати. Система розподілу прибутку працювала так, що працівник майже щодня отримував додаткову інформацію про прибуток, що ще більше заохочувало підприємство працювати. Це була запозичена американська модель розподілу прибутку серед працівників. Цікаво, що Бата був противником подарунків для працівників, наприклад, на Різдво та інші свята (такий підхід застосовувався у Польщі), оскільки він вважав, що такі бонуси не мають сенсу з точки зору мотивації працівників.
Підсумок
Томаш Бата показав, що компанія зі Східної Європи може завоювати ринки цілого світу. Він був бізнес провидцем, для якого працівники мали велике значення. Він багато інвестував не лише в інфраструктуру для них, а й у програми фінансової освіти чи програми розподілу прибутку. Оскільки він залишив багато публікацій, ми повернемося до цього персонажа та його великих наступників із родини Бата у цьому блозі.
[1] Anthony Cekota, Entrepreneur Extraordinary: Biography of Tomas Bata, The Thomas Bata Foundation, Zlin 2018, с. 271.
[2] Більше інформації а також фотографії міста: Tim Burrows, „The town that Bata built: a modernist marvel on the marshes of Essex”; https://www.theguardian.com
[3] Anthony Cekota, Entrepreneur Extraordinary: Biography of Tomas Bata, The Thomas Bata Foundation, Zlin 2018, с. 149.
Інформація підготовлена для http://duranowski.com/uk/